Як "не замерзнути" українським ВИШам?

Нещодавно в мережі з'явилася новина про те, що низка українських ВИШів звільняють студентів від аудиторних занять до весни. Причина – необхідність економити на опаленні. Це – ще один тривожний «дзвіночок», який свідчить про кризу освітньої системи в Україні. Від представників академічного середовища та керівництва ВИШів звучать різні думки про те, яким чином ця криза може бути подолана. Щоправда, більшість сподівань націлені на відновлення освітньо – наукової системи у тому вигляді, в якому вона існувала ще за часів СРСР і на ранньому етапі Незалежності. Ця стаття для тих, хто розуміє, що повернення в минуле неможливе і для вирішення проблем необхідний рух вперед.

Як вирішити власні проблеми, допомагаючи вирішити проблеми іншим?

Якщо ви проаналізуєте, що сьогодні відбувається на ринку праці, то побачите, що бізнес, а в ширшому сенсі – економіка мають великі кадрові проблеми. Введення безвізу спровокувало безпрецедентний відтік працівників за кордон. Чи не вперше в історії незалежної України бізнес готовий платити за якісну і швидку підготовку кадрів. Які можливості для ВИШів випливають з цієї ситуації?

По – перше, можливість значно розширити цільову аудиторію, адже перекваліфікація або підвищення кваліфікації стосуються насамперед дорослих. Ті університети, які першими почнуть організовувати навчання дорослих у форматі післядипломної освіти або навіть навчальних курсів, знімуть вершки на цьому ринку.

По – друге, втримати підготовлені кадри зможуть лише ті роботодавці, які застосують у себе прогресивні управлінські методики, які, як відомо, поширюються далеко за межі лише матеріальної мотивації. Для університетів це – шанс розпочати підготовку управлінців нової формації, із застосуванням наукових напрацювань у сфері розвитку людського потенціалу.

По – третє, робочі контакти із практиками, бізнесом, управлінцями дадуть змогу значно осучаснити навчальні програми і методики підготовки на матеріалі роботи з дорослими. Що пізніше можна покласти і в базові програми підготовки студентів.

По – четверте, ВИШі можуть узяти на себе функцію інституцій оточення бізнесу, сприяючи розвитку підприємництва, як явища.

За чий рахунок бенкет?

У допитливого читача одразу виникне запитання: а хто буде фінансувати ці нові напрямки? Однозначна відповідь лише одна: це буде точно не держава. За умови якісно створених програм перекваліфікації, які гарантують подальший привабливий кар’єрний сценарій, самі слухачі охоче платитимуть за навчання. На користь такого висновку свідчить успіх позадержавних освітніх структур для дорослих, достатньо лише проаналізувати, яка кількість курсів існує у вашому місті.

Як згадувалося вище, бізнес також зацікавлений у якісному освітньому партнерстві. Особливо сьогодні, коли українським підприємцям доводиться конкурувати на глобальному ринку, якість команди є вирішальною.

І, нарешті, неочевидне, але дуже потужне джерело: безповоротні дотації європейських фондів і програм. Саме ними на початку подібних трансформацій скористалися, наприклад, польські університети і досягли неймовірних успіхів. З тих пір пріоритети Єврокомісії в розрізі підвищення якості людського потенціалу не змінилися. Проекти, спрямовані на цей напрям, європейці охоче фінансують.

Чи варто винаходити велосипед?

Наступне запитання: з чого почати? Адже у більшості українських ВИШів немає досвіду організації навчання дорослих (а методики суттєво відрізняються від підготовки студентів), постійної комунікації з роботодавцями, створення проектних офісів і академічних бізнес – інкубаторів. Звісно, можна піти шляхом проб і помилок і за декілька років отримати власні напрацювання. Але проблеми потрібно вирішувати вже сьогодні, втрата часу неприпустима.

Розуміючи це, фундація CEASC спланувала проведення закордонного стажування для викладачів і науковців «Інноваційний навчальний заклад 21 століття – європейський досвід в рамках LLP моделі Європейської комісії». Учасники стажування ознайомляться із основними етапами і принципами створення Інноваційного навчального закладу, який включає в себе підготовку людей різних вікових категорій: від дитячого садка до Університетів третього віку. Поспілкуються з практиками, які вже мають досвід подібної трансформації проблемного навчального закладу в успішний. Дізнаються, як створити проектний офіс, який дійсно зможе сприяти академічній мобільності, створенню сучасної матеріально – технічної бази, фінансуванню інноваційних програм підготовки і перепідготовки для слухачів будь – якого віку. А також – візьмуть участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Проектний підхід та інновації в освіті в контексті інтеграції до європейського освітнього простору»
Реєстрація на участь у стажуванні завершується 20 лютого.